Вы здесь
Из инструкции «Борьба и деятельность ОУН во время войны» (раздел «Указания на первые дни организации государственной жизни»).
Государственный отраслевой архив Службы безопасности Украины
Опубликовано: ОУН в 1941 роци: Документи. Киïв, 2006. Ч. 1. С. 94–105.
Г. ВКАЗІВКИ НА ПЕРШІ ДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ.
1. Загальні напрямні політики ОУН в поодиноких ділянках життя.
Критерій перебудови життя
ОУН змагає революційно опанувати і перебудувати всі ділянки життя згідно з потребами українського народу. Скріплення суверенності української держави — єдине мірило устроєво-державних і суспільних перемін.
Об’єктивні умови перебудови (ступінь самостійності й внутрішні елементи)
При визначуванню напрямних перебудови існуючого ладу треба враховувати такі зовнішньополітичні евентуальності:
А. а) Українська держава має повні можливості розвою.
б) Українська влада обмежена в своїх діяннях.
Треба взяти такі елементи внутрішнього порядку:
Б. а) Органічні, питоменно українські шляхи розвитку українського політичного й суспільного життя, які протиставляться вцілому існуючому на українській землі ладу і будуть уже зразу стихійно протиставлятися нанесеній, чужій дотеперішній організації життя та її замовникам.
б) Необхідність зберегти часово означені форми дотеперішнього суспільного ладу, диктована актуальністю доцільности, зумовлена преходовими воєнними умовами.
Хвилево треба зберегти форми, але вже з місця реалізувати власні засади, впроваджуючи українські суспільні інститути, український зміст і — що найважніше — вкладати в ті форми для реалізації змісту українських людей.
Форма державної влади — політично-мілітарна диктатура ОУН
Питання державної влади розрішується в цей період наступно:
а) у час боїв існуватиме суверенна влада ОУН, яка переходить тоді на військову стопу, — себто політично-мілітарна диктатура ОУН, як система влади.
Будова ОУН на провідницькому принципі перерішує справу децизіі в бік одиниці, а не збірних тіл. Тому повнота влади на основних територіальних одиницях до часу включення їх у цілу систему зцентралізованої влади держатиметься в руках провідників даної основної територіальної одиниці.
б) На очищеному терені остається на дальше перша форма влади з тим доповненням, що ОУН допускає голос громадського чинника у дорадчій формі.
Практично це виглядає в цей спосіб, що ОУН покликає «Народні комітети», як дорадчо-виконні інституції, які переводять поручені їм завдання самоврядного господарського і тому подібного порядку, приміром, завідуванням колгоспами. ОУН творить адміністративно-політичний апарат, який зосереджує в собі керівні функції поодиноких ділянок життя на даному просторі.
У той час лише поволі можливо творити окремі розгалуження господарського, адміністративного, культурного сектору, бо завжди є можливість нового наїзду ворога й ще завжди є необхідна концентрована децизія з погляду справності апарату й допомоги фронтові.
ОУН сприяє тоді вже самоуправі сіл і міст (Народні комітети), десигнує їх голів задля справносте роботи. На селах допускає вибір до комітетів членів, даючи першенство в ньому тим громадянам, які є здатні керувати якоюсь організованою клітиною, чи відповідають за неї (кооператива, школа, колгосп і т .д.). На ОСУЗ ОУН стосує на місцях, де ініціює боротьбу, або де вже прийде на очищений терен, ту саму методу і систему влади.
У випадку браку на визначеному терені членів ОУН, ОУН творить організацію адміністраційно-політичної системи з місцевих найкращих елементів. Окремим порядком розбудовує політичну організацію й, в міру розбудови, поповнюється нею адміністративно-політичний апарат. На ОСУЗ існуватиме передусім тенденція опанувати державу й то в кожному випадку, чи ОУН бере владу чи ні.
Головний натиск буде кладений на розбудову політичної організації як запоруки розвитку й зміцнення української влади. ОУН, як політична організація, використовуватиме свої можливосте далеко поза засяг спроможности державної влади, тому ОУН посилюватиме теж самодіяльність народу, а не маючи влади акцентуватиме увагу головно на всі ділянки життя, де цю самодіяльність найкраще розвивати. Коли заісновують інші, доцільніші для місцевих умовини форми політичної влади організовані місцевим елементом з його ініціативи, або по вказівках заіснувавшої української влади, ОУН їх попирає.
Засади перебудови існуючої державної системи
4. З факту політично-мілітарної диктатури ОУН, випливає як метода правління — централізація.
Дотеперішня адміністративна система зберігається з тим, що ті інституції, які при введенню наших основних засад розуміння життя — саме: децизії одиниці, індивідуальності, творча свобода української людини, були насиллям над ними, — проваляться. Усе те в системі, що було застосоване до голоти і людей без творчої думки, впаде з місця, коли людина вийде на арену життя. В цій матерії ніяких інструкцій дати не можна, а лише, маючи загальні напрямні, самому орієнтуватися й наставити себе на організування того, що революція буде вимагати, щоб убгати все в одну справну систему, яка не тільки руйнуватиме старе, зле, але будуватиме нове, краще. Треба тямити, що прийдуть: 1. українці до влади; 2. українці з усіх соціальних слоїв, а не тільки босяки, творчі люди, а не пігмеї думки. Треба припускати, що впадуть усі ті, бюрократичного плану інституції, усе те, що носить елементи механічної наказності згори, а встане гнетена індивідуальність, що творитиме наново. Впаде ввесь крайній тоталітаризм Москви, влада босяцтва, з другого боку, треба буде залізною організацією вдержати ті необхідні елементи існуючої системи, щоб не довести до анархізації життя й перейти переможно через перший етап нищення ворожого, чужого й не пропасти самому серед хаосу.
Не вірний є той підхід, який каже, що люди звикли до даної системи й не уявляють другої — бо в революції саме сила стихії йтиме проти навичок і ми мусітимемо, з одного боку, вже зразу нові вимоги організаційно оформляти, а з другого боку, зо старої системи зберегти те, що уможливить негайне функціонування апарату і старту загальних перемін.
Отже, з адміністративної системи зберігається технічно-адміністративний поділ — при узглядненню стихійних потенцій української душі, що тоді двигнуться.
Зокрема впаде все те, що було будоване в системі, щоб уможливити справнішу працю НКВД, керованого з московського центру, весь адміністративний поділ тих українських етнографічних територій, які не належать до УССР, а до РСФСР та других республік і т.п., бо ці українські землі звернуться до українських центрів. На ЗУЗ відживатимуть донедавні духовно-культурні, господарські осередки. Можна прийняти таку загальну засаду: все те, що відповідатиме, або принаймні не перешкоджатиме виявові творчої індивідуальносте — збережеться у перших початках.
У випадку обмеження української влади будуть дві противні тенденції — а) твердого опанування сучасного ладу за поміччю існуючого апарату неукраїнськими силами; б) формування нового ладу українською силою з тим, що буде вже даний уступ вимозі органічного росту українства.
[…][1]
Пропаганда
13. Свободу слова допускається остільки, оскільки це доцільно з погляду добра народу.
На ЗУЗ може бути лише преса націоналістичного змісту, як загалом видавнича діяльність. Це саме дотичить всіх інших засобів пропаганди (радіо, театр, фільми і т.п.). Рівно ж публічні зібрання, де були би поширювані ненаціоналістичні ідеї й кличі, забороняються.
Нищити й палити по всіх усюдах більшовицьку макулатуру.
Шкільництво
14. Школи відкривати лише тоді, коли вистарчає сил й не відчувалося би їх браку в других основних відділах. У школах навчати тоді передусім про волю, революцію, історію України і т. п. І усе те давати, чого досі не чули. Про правдиву Україну, її героїв, про гідність людини, про ОУН, розкривати це все учням під кутом націоналістичного виховання, а не по старим схемам.
Організація молоді
15. Організувати всю молодь відразу під нашим впливом в загальній організації молоді, якої не вільно нам віддати під чужі впливи, а ні допустити, щоб творилися різні організації молоді, що фанатично себе поборювали б. Серед масової загальної організації молоді, до якої ОУН братиме усю молодь, творити внутрішню організацію «юнацтво ОУН». Зложене з найкращих і виховане вже по окремій, нами вибудуваній системі, системі провідників молоді. Отже, виховання молоді взагалі й виховання провідників належати мусить безпосередньо ОУН. Творення зразу окремих організованих відділів молоді по всіх адміністративних одиницях дуже необхідне, бо вони дуже багато допоможуть у реалізації тих завдань, які мають поодинокі осередки, села, району, округи, області — приміром, для зв’язку. Подібно теж дотичити жіночих відділів, як допоміжних для других робіт.
Меншинева політика
16. Національні меншини поділяються на:
а) приязні нам, себто членів досі поневолених народів;
б) ворожі нам, москалі, поляки, жиди.
а) Мають однакові права з українцями, уможливлюємо їм поворот в їхню Батьківщину.
б) Винищування в боротьбі, зокрема тих, що боронитимуть режіму: переселювання в їх землі, винищувати головно інтелігенцію, якої не вільно допускати до ніяких урядів, і взагалі унеможливлюємо продукування інтелігенції, себто доступ до шкіл і т.д. Наприклад, так званих польських селян треба асимілювати, усвідомлюючи з місця їм, тим більше в цей гарячий, повний фанатизму час, що вони українці тільки латинського обряду насильно асимільовані. Проводирів нищити. Жидів ізолювати, поусувати з урядів, щоб уникнути саботажу, тим більше москалів і поляків. Коли б була непоборна потреба оставити, приміром, в господарськім апараті жида, поставити йому нашого міліціянта над головою і ліквідувати за найменші провини.
Керівники поодиноких галузей життя можуть бути лише українці, а не чужині — вороги. Асиміляція жидів виключається.
Загальні пригадки
17. а) Наша влада мусить бути страшна для її противників, терор для чужинців-ворогів і своїх зрадників, творча свобода, подих нових ідей українця-володаря власної землі мусить з кожного чину, на кожному кроці пробиватися. До праці притягати всіх українців, чесних і патріотів, українських працівників, що під ними розуміємо не лише українських робітників, але всіх творчих українців. Ніякі соціально-класові критерії, але національні.
б) Важна річ — давати товчок і розбудовувати такі ділянки життя, де найбільш всестороннє може розгортатися організована самодіяльність народу; творчій ініціативі одиниці давати шляхи розвою, а не впихати все в наказані з гори форми, щоб завдяки творчій свободі української людини розбудовувалося життя на українських питоменних основах. Уже в період необхідної централізації всього слід мостити шляхи для розгалуженого розвою всіх ділянок життя, що колонами пробігатиме побіч себе, щоб ніхто чужий не міг українського життя охопити наново в чужі українству форми й для неукраїнських цілей.
Не забувати на цілу низку актуальних різних проблем життя, як шпиталі, опіка над безпритульними дітьми, зокрема піклуватися рідними вояків, політичних засланців і загалом рідними і дітьми тих, що дали своє життя у боротьбі за свободу.
в) При цьому всьому слід пам’ятати, що найважливіше — це люди, нові люди, творчі українські люди.
Але не менш важна система організації й засновки, щоб вона відповідала у своїх основах українській духовності, бо що з того, коли будуть творчі українські люди, але в чужій системі й будуть душитися в ній.
[…]
[1] Опущены подразделы «Перебудова народного господарства», «Промисловість», «Торгівля, фінанси», «Темп перебудови й брак рук до праці», «Комунікація, завдання профспілок, уряди праці», «Прохарчування країни, воєнна господарка», «Народні суди», «Церква й свяшенство». – Прим. сост.
Г. УКАЗАНИЯ ДЛЯ ПЕРВЫХ ДНЕЙ ОРГАНИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ЖИЗНИ
1. Общие направления политики ОУН на отдельных направлениях организации жизненного уклада
Критерий перестройки жизненного уклада
ОУН добивается того, чтобы революционным путем овладеть и перестроить все стороны жизненного уклада в соответствии с потребностями украинского народа. Утверждение суверенности украинского государства – единственный источник изменений в государственном устройстве и обществе.
Объективные условия переустройства (степень самостоятельности и внутренние элементы)
При определении направлений переустройства существующего строя нужно учитывать такие непрямые внешнеполитические обстоятельства:
А. а) Украинское государство имеет все возможности для развития.
б) Украинская власть ограничена в своих действиях.
Необходимо использовать такие элементы внутренней организации:
Б. а) Органичные, исконно украинские пути развития украинской политической и общественной жизни, которые противопоставляются в целом существующему на украинской земле строю и сразу же будут стихийно противопоставляться существующей сейчас, принесенной извне, чужой организации жизненного уклада и тем, кто ее направляет.
б) Необходимость временно сохранить указанные формы существующего общественного строя, продиктованная актуальностью целесообразности, обусловленная переходными военными условиями.
Нужно временно сохранять формы, однако уже на месте обустраивать все на сосбтвенных онованиях, учреждая украинские общественные институты, украинское содержание и – что самое важное – вкладывать в эти формы для реализации содержания украинских людей.
Форма государственной власти – военно-политическая диктатура ОУН.
Вопрос государственной власти разрешается в этот период следующим образом:
а) во время боев будет осуществляться верховная власть ОУН, которая переходит тогда на военное основание – то есть, военно-политическая диктатура ОУН, как система власти.
Организация ОУН на вождистском принципе отдает принятие решений в руки единого руководителя, а не группы. Поэтому полнота власти в основных территориальных единицах до того, как они будут включены в систему централизованной власти, будет сосредоточена в руках руководителей данной территориальной единицы.
б) На очищенной территории остается в дальнейшем та же форма власти, с тем дополнением, что ОУН допускает голос гражданского чиновника в совещательной форме.
Практически это выглядит таким образом, что ОУН созывает «Народные комитеты», как совещательно-исполнительные институции, которые выполняют порученные им задания в области хозяйственного самоуправления – например, заведования колхозами. ОУН создает административно-политический аппарат, который сосредотачивает в своих руках функции управления различными сторонами жизни на данной территории.
В этот период можно только постепенно организовывать различные направления хозяйственного, административного, культурного сектора, потому что всего существует возможность нового нападения врага и всегда необходимо единоначалие в принятии решений, учитывая состояние (управленческого) аппарата и необходимости помогать фронту.
Затем уже ОУН содействует самоуправлению сел и городов («Народные комитеты»), назначает их руководителей для эффективности работы. В селах разрешается выбирать членов комитетов, отдавай предпочтение тем гражданам, которые способны управлять какой-то организованной ячейкой, или несут за нее ответственность (кооператив, школа, колхоз, и пр.). На освобожденных украинских землях ОУН использует на местах, где ведет борьбу, или куда она пришла на уже очищенную территорию, ту же самую методику и систему власти.
В случае нехватки на определенной территории членов ОУН, ОУН создает организацию административно-политической системы из лучших местных элементов. Одновременно с этим создается политическая организация, и, по мере развития, из ее кадров пополняется административно-политический аппарат. На освобожденных украинских землях будет прежде всего проводиться борьба за создание государства, и в каждом случае она будет сводиться к вопросу, возьмет ОУН власть, или нет.
Главные усилия будут направлены на создание политической организации, как залога развития и укрепления украинской власти. ОУН, как политическая организация, будет использовать свои возможности далеко за пределами возможности государственной власти, поэтому ОУН также будет усиливать самодеятельность народа, а не имея власти, будет акцентировать внимание на всех участках жизни, где эту самодеятельность лучше всего развивать. Когда основывают другие, более целесообразные для местных условий формы политической власти, организованные местным элементом по его инициативе, или по указанию возникшей украинской власти, ОУН их поддерживает.
Основания переустройства существующей государственной системы
4. Из факта военно-политической диктатуры ОУН проистекает принцип централизации, как метода управления.
Существующая административная система сохраняется с тем условием, что те институции, которые при внедрении наших основных принципов понимания жизненного устройства – а именно, принятия решений вождем, индивидуальности, творческой свободы украинца, противоречат им и были насилием над ними – будут ликвидировны. Все то в системе, что касалось голодранцев и людей без творческого мышления, рухнет, когда человек выйдет на арену жизни. В этой области нельзя дать никаких инструкций, нужно только, имея общие направления, самому организоваться и направить себя на организацию того, чего будет требовать революция, чтобы вместить все в одну стройную систему, которая не только будет разрушать старое, негодное, но построит новое, лучшее.
Нужно понимать, что придут: 1.украинцы к власти; 2.украинцы из всех социальных слоев, а не только босяки, творческие люди, а не пигмеи мысли. Нужно допустить, что рухнут все те, бюрократического плана институции, все то, что несет в себе элементы механичных приказаний сверху, и восстанет угнетенная индивидуальность, которая будет создавать новое. Рухнет весь крайний тоталитаризм Москвы, власть босяцтва, а с другой стороны, нужно будет железной организацией удержать необходимые элементы существующей системы, чтобы не привести к анархизации жизни, победно пройти через первый этап уничтожения чужого, вражеского и самому не пропасть среди хаоса.
Неправильным является тот подход, который говорит, что люди привыкли к данной системе и не представляют другой – потому что в революции против привычек пойдет именно сила стихии и мы, с одной стороны, должны будем сразу же организационно оформлять новые требования (жизни), а, с другой стороны, должны сохранить в старой системе то, что обеспечит немедленную работу (государственного) аппарата и старт общих перемен.
Таким образом, от административной системы сохраняется техническо-административное деление – при учете стихийных потенций украинской души, которые сдвинутся в это время.
В частности, рухнет все то,что было построено в системе для того, чтобы создать лучшие условия для работы управляемого из московского центра НКВД, все административное деление тех украинских этнографических территорий, которые не относятся к УССР, а относятся к РСФСР и другим республикам, поскольку эти украинские земли будут приписаны к украинским центрам. На западно-украинских землях возродятся существовавшие до недавнего времени духовно-культурные, хозяйственные центры. Можно руководствоваться следующим принципом – все то, что не отвечает проявлению творческой индивидуальности, но, по крйней мере, не мешает этому, сохранится на первых порах.
В случае ограничения украинской власти будут проявляться две обратные тенденции: а. твердое овладение существующим строем с помощью существующего аппарата неукраинскими силами; б. формирование нового порядка украинской силой, с тем, что это будет уступкой требованию органичного роста украинства.
[...][1]
Пропаганда
13. Свобода слова допускается только постольку, поскольку это целесообразно с точки зрения народного блага.
На западно-украинских землях может быть только пресса националистического содержания, как и издательская деятельность в целом. То же самое касается всех остальных средств пропаганды (радио, театр, фильмы и т п). Также запрещаются публичные собрания, где распространялись бы ненационалистические лозунги и идеи.
Уничтожать и сжигать повсюду большевистскую макулатуру.
Школьное образование
14. Школы открывать только тогда, когда хватает сил и не ощущается их нехватки на других основных направлениях. В школах учить тогда прежде всего про волю, революцию, историю Украины и т п. И давать все то, чего раньше не слышали. Про настоящую Украину, ее героев, про достоинство человека, про ОУН, раскрывать это все ученикам под углом националистического воспитания, а не по старым схемам.
Организация молодежи
15. Организовать всю молодежь сразу под нашим влиянием во всеобщей организации молодежи, которую нам нельзя отдавать под чужое влияние, или допускать, чтобы создавались различные организации молодежи, которые фанатично бы боролись бы против своих интересов. Среди массовой всеобщей организации молодежи, куда ОУН будет брать всю молодежь, создать внутреннюю организацию «юношество ОУН». Организованное из лучших и воспитываемое уже по отдельной, нами созданной системе лидеров молодежи. Таким образом, воспитанием молодежи вообще и воспитанием лидеров должна заниматься непосредственно ОУН. Немедленное создание отдельных организованных отделений молодежи во всех административных единицах очень необходимо, потому что они во многом помогут в реализации тех заданий, которые стоят перед отдельными отделениями организациями села, райлна, округи, области – к примеру, для связи. Также надо подключать женские отделения, как вспомогательные для других работ.
Политика в отношении меньшинств
16. Национальные меньшинства подразделяются на:
а) дружественные нам, то есть члены всех порабощенных народов;
б) враждебные нам – москали, поляки, жиды;
а) имеют одинаковые права с украинцами, могут возвратиться на свою родину;
б) уничтожаются в борьбе, кроме тех, кто защищает режим: переселение на их земли, уничтожение прежде всего интеллигенции, которую нельзя допускать ни до каких правительственных учреждений, и вообще сделать невозможным появление интеллигенции, то есть доступ в школы и т.д. Например, так называемых польских селян необходимо ассимилировать, осведомляя их, тем более в это горячее, полное фанатизма время, что они украинцы, только латинского обряда, насильно ассимилированные. Руководителей уничтожать. Жидов изолировать, убрать из правительственных учреждений, чтобы избежать саботажа, тем более москалей и поляков. Если бы была непреодолимая необходимость оставить в хозяйственном аппарате жида, поставить над ним нашего милиционера и ликвидировать за малейшую провинность.
Руководителями отдельных областей жизни могут быть лишь украинцы, а не чужестранцы-враги. Ассимиляция жидов исключается.
Общие памятки
17. а) Наша власть должна быть страшной для ее врагов. Террор для врагов-чужаков и своих предателей, творческая свобода, дыхание новых идей украинца – хозяина своей земли должны проявляться в каждом действии, на каждом шагу. К труду нужно привлекать всех украинцев, честных и патриотов, украинских работников, под которыми мы понимаем нем только украинских рабочих, но и всех творческих украинцев. Никаких социально-классовых критериев, но только национальные.
б) Важная вещь – давать толчок и развивать такие стороны жизни, где наиболее всесторонее может разворачиваться организованная самодеятельность народа; творческой личности давать возможности развитития, а не запихивать все в спущенные приказом сверху формы, чтобы благодаря творческой свободе украинца развивалась жизнь на исконно украинских основах. Уже в период необходимой общей централизации следует создавать условия для разностороннего развития всех сторон жизни, которое будет шествовать мимо колоннами, чтобы никто чужой не мог по-новому заключить украинскую жизнь в чужие украинству формы и для неукраинских целей.
Не забывать про целый ряд различных актуальных проблем жизни, таких, как больницы, опека над беспризорными детьми – в частности, заботиться о родных воинов, политических ссыльных, и вообще, о детях тех, кто отдал свою жизнь в борьбе за свободу.
в) При всем этом следует помнить, что самое важное – это люди, новые люди, творческие украинские люди.
Но не менее важна система организации и принципы, чтобы она отвечала в своих основах украинской духовности, ведь что из того, если будут творческие украинские люди, но в чужой системе, которая их будет душить.
[...]
[1] Опущены подразделы «Перебудова народного господарства», «Промисловість», «Торгівля, фінанси», «Темп перебудови й брак рук до праці», «Комунікація, завдання профспілок, уряди праці», «Прохарчування країни, воєнна господарка», «Народні суди», «Церква й свяшенство». – Прим. сост.
